Закон України "Про дошкільну освіту"Постанова КМУ "Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад"Статут Дворічанського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №1 „Колосок”Організація харчування дітейОрганізація літнього оздоровлення дітей дошкільного віку.

КошторисНакази по закладуПлан асигнувань

Порядок прийому дітей до дошкільного закладуКорисні поради батькам у вихованні дитиниІнклюзивна освіта в ДНЗМайбутнім першокласникам!Правила поведінки на святіЯк слід підготувати дитину до дитячого садка

Бєлко Тетяна ВолодимирівнаВасиленко Галина ІванівнаГільова Ніка ВікторівнаМартиненко Алла МиколаївнаПишняк Валентина ДмитровнаСаніна Людмила ВолодимирівнаСкрипнікова Олена ВасилівнаСушильнікова Олександра ВолодимирівнаТріщова Тетяна Миколаївна

День захисту дітейДень космонавтикиМовленнєві та музично-рухові вправи з використанням елементів методики Карла ОрфаПравила поведінки на святі для батьків

Заняття "Властивості води"Заняття "Лісові пригоди"Ігри та вправи для розвитку мовлення дітей раннього віку.Консультація для батьків на тему: „Роль малювання у підготовці руки дитини до письма”Осінь землею походжала, свої гостинці дарувала!Пальчиковий театр "Ріпка"Розвага "Пожежа"Розвага "Щедрий вечір"Розвиток дрібної моторики рук у дітей дошкільного віку

Оздоровчій період в ДНЗУчасть медичної сестри в адаптації нових вихованцівФізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладуЩеплення

Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністраціїКомунальний вищий навчальний заклад «ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»Харківський центр дослідницько-експериментальної діяльності «Будинок учителя»Відділ освіти Дворічанської райдержадміністрації

2018 рік

Дитячі ігри очима дорослих (доповідь)

 Підготувала вихователь Дворічанського ДНЗ (ясла-садок) №1 «Колосок»  Тріщова Тетяна Миколаївна

Позаяк провідною діяльністю в дошкільному закладі є ігрова, педагог має стати взірцем для дітей у вмінні домовлятися й вибудовувати дружні взаємини з іншими гравцями, діяти у грі відповідно до правил і моральних норм. Та чи всі вихователі готові до активної участі в ігровій діяльності дітей? Чи вміють вони цікаво, грамотно й компетентно організовувати ігрове середовище і, власне, саму гру. Ми провели серед вихователів анкетування на цю тему. Результати дослідження спонукають до певних роздумів і висновків, а відтак – дієвих кроків у подальшому професійному навчанні педагогів – «дошкільникі».

Більшість вихователів під час спілкування правильно зазначили, що гра – це провідний вид діяльності дітей, у якій вони пізнають світ і відображають своє бачення навколишньої дійсності, відчуття. У грі діти проявляють свої вміння і здібності: комунікативні, будівельно-конструкційні, трудові, тощо.

Під час обговорення з педагогами особливостей трактування поняття «гра», що подане у тлумачному словнику, ми звертали їхню увагу також на характерні ознаки гри, які окреслює кандидат педагогічних наук Тамара Помінанська:

загальні для будь-якої соціальної діяльності – цілеспрямованість усвідомленість, активна участь;

специфічні – свобода й самостійність, самоорганізація, наявність творчої основи, емоційна насиченість – зумовлює почуття радості й задоволення.

У анкеті ми також поцікавилися в педагогів, із чим вони пов’язують успіх перебігу ігрової діяльності вихованців. Респонденти відповіли, що це, передусім:

помітний інтерес дітей до гри;

позитивний емоційний стан;

активна участь дітей у грі;

уміння домовлятися між собою.

Нажаль, більшість сучасних вихователів досі вважає, що основні знання, уміння й навички, необхідні дошкільнику, слід формувати на заняттях, а ігри лише допомагають заповнити «паузи» між навчальними блоками. І прикро, що лише близько 30% опитаних нами педагогів стурбовані тим, що дітям не завжди вистачає часу в режимі дня на задоволення своїх ігрових потреб. Бо ж, як відомо, згідно з навчальним планом заняттям відведено більшість часу, зокрема в першій половині дня.

Залишається друга половина дня, коли педагоги мають створювати умови для самостійної діяльності вихованців, зокрема ігрової та художньої.

У одному із питань анкети ми попросили вихователів знайти 5 позитивних результатів і 5 помилок у реалізації самостійної художньої діяльності дітей (далі - СХД) у дошкільному закладі. З – поміж позитивів було названо те, що нині в більшості дитячих садків:

сформовано широкий і різноманітний предметно-ігровий простір;

створено сприятливі умови для самовираження дітей, розвитку їхніх творчих здібностей, уяви й фантазії; виховання самостійності й водночас почуття колективізму;

наявне необхідне обладнання та дидактичні матеріали, зокрема ілюстративні посібники.

Водночас педагоги зазначають, що з огляду на низку об’єктивних і суб’єктивних причин у розгортанні СХД майже відсутній принцип свободи й самостійності. Вони пояснюють це тим, що діти:

не вміють використовувати ігровий простір;

не бажають займатися колективною творчістю;

віддають перевагу здебільшого будівельно-конструкційним іграм;

готові займатися лише одним видом діяльності;

не мають сформованої звички в потреба доводити розпочату справу до кінця;

не уміють розповідати про власну діяльність.

Своєю чергою педагоги:

не готові –

приймати кожну дитину такою, яка вона є;

шукати й знаходити позитивне в її роботі;

заохочувати до успіху;

не мають сформованої звички-

допомагати лише тоді, коли діти самі просять допомоги;

не контролювати їхню діяльність, не заважати, не нав’язувати власне бачення.

Загаданий принцип свободи й самостійності не спрацьовує і в організації сюжетно-рольових ігор дошкільників. Такого висновку ми дійшли після аналізування відповідей педагогів на запитання, у якому запропонували їм оцінити якість сюжетно-рольової гри в дошкільному навчальному закладі. Респонденти визнали, що зазвичай усі сюжетно-рольові ігри зводяться до примітиву. Рівень відтворення дітьми наявних у них соціальних знань низький, сюжети бідні, одноманітні. Діти не проявляють творчість, не володіють культурою спілкування, тощо.

Серед проблем у забезпеченні умов для розгортання сюжетно-рольової гри респонденти називали такі:

недооцінювання підготовчого етапу гри, завданнями якого є використання ілюстративного матеріалу, дидактичних ігор, спостережень і бесід, розв’язання проблемних ситуації і відповідних тем;

одноманітність ігрового обладнання;

нехтування допомоги з боку батьків, недостатній інтерес до традицій кожної з родин, життєвого досвіду дітей, тоді як ці знання дали би змогу урізноманітнити й збагатити сюжети ігор;

відсутність мудрого керівництва грою з боку вихователів, їхня неготовність стати активним учасником спільної з дітьми гри;

безсистемність підготовки, організації і проведення сюжетно-рольової гри.

Учасники опитування переконані, що ефективними способами розв’язання цих проблем можуть бути:

розширення знань вихователів про етапи підготовки й розгортання сюжетно-рольової гри;

дотримання принципу поступового ускладнення й насичення тематичних сюжетів;

добирання близької дитині і наявному в неї досвіду тематики ігор;

долучення самого вихователя до активної участі у грі на перших її етапах;

опосередковане залучення батьків до збагачення змісту сюжетної діяльності дітей.