Бєлко Тетяна Володимирівна

 

                                        

     Виносить дівчина коровай та сіль на рушнику і вклоняється, а за нею дві дівчини з рушниками.

Д1: Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!
Д2: Доброго дня всім, хто в гості завітав!
Д3: Доброго дня, великій цій родині!
Разом: Шановні гості, ми вітаємо вас!

Ведуча: З далекого минулого прийшло до нас  рукоділля  -  в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво.  Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі. Одному з видів українського народного мистецтва  – вишивці присвячене наше свято. Щиро запрошуємо Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися  більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.

Пісня «Мамина сорочка»

Веселкою сплелися кольори 
На вишиванці, наче доля. 
На ній — тобою прожиті роки, 
Усі достоту, з радощами й болем. 
Усе на ній: вечірняя зоря, 
І росами умите раннє сонце, 
На ній і сльози, й посмішка твоя, 
Хатинка рідна і твоє віконце.

 

Сорочку-вишиванку                                                           
До самого світанку
Вишивала дівчина в сиву давнину.
Схрещувались ниточки,
Розквітали квіточки:    
Ружі та барвінок, вздовж по полотну.

Вишивала з піснею
Стало все барвистеє.
Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.
Вишивала ружу
Та вкладала душу,
Щоб на довгі роки вийшов оберіг.

 

Танок "Червона калина".

Гра «Подушка»

 

Барви кольорові:
Зелень – то діброви,
Молодість, надія, злагода і мир;
Жовтий – то колосся,
Й плодовита осінь,
І ласкаве сонце, що встає з-за гір.

 

 

Мальви усміхнулися

З рушничка мені,

В сонечко вдягнулися

Вже на полотні.

Квіточка до квіточки –

Сила вікова,

То і мама, й діточки,

То любов жива.                                            

 

Танок «Вишеньки – черешеньки»

Гра «Виготови вишиванку»

 

Ведуча: Вишиванням споконвіку займалися жінки. Цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям.  Майже кожна область, кожен регіон, часто і окремі села, від матері до дочки передавали свої узори. Тому за кольором , орнаментом вишивки завжди можна визначити місце її виготовлення. Здебільшого в Україні  переважали вишивки червоними та чорними нитками. Вишиванням займалися кожну вільну хвилину, на вечорницях і вдосвітках, довгими осінньо-зимовими вечорами.

 

Вишила суничку нитка червоненька,

Вишила листочок нитка зелененька.

Вишила садочок, вишила долинку,

Вишила у небі хмарку і хмаринку.               

 

Вишиванка — краля!
Пишна, загадкова.
Означає кожна
Ниточка в ній слово.

Перша вам розкаже
Про тепло долоні,
Що стелила рясно
Хрестики червоні.

Друга нитка — чорна
Жалібно озветься
Про дівочі сльози,
Материнське серце.

А зелена скаже
Про долю-стежину,
Що проклала мати
Голкою дитині.

Жовта проголосить
Про величність сонця,
Про життя багатство,
Про рясне колосся!

Голубий моточок
Стиха прошепоче
Про волошки в полі
Та кохані очі.

Не важливий колір —
А важливе слово.
Вишивай не хрестик,
Вишивай розмову.

Ведуча: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки. 

 Нехай слова і пісні милозвучні 
 Для вас лунають знов і знов, 
 Хай будуть в серці нерозлучні 
 Добро, надія, віра і любов! 
 Хай вам сміється доля журавлина, 
 Поля розлогі колосом цвітуть, 
 Нехай червоні ягоди калини 
 На  вишиванках осявають путь. 

 Людське безсмертя з роду і до роду
 Увись росте з коріння родоводу.
 І тільки той, у кого серце чуле,
 Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне!