Виносить дівчина коровай та сіль на рушнику і вклоняється, а за нею дві дівчини з рушниками.
Д1: Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!
Д2: Доброго дня всім, хто в гості завітав!
Д3: Доброго дня, великій цій родині!
Разом: Шановні гості, ми вітаємо вас!
Ведуча: З далекого минулого прийшло до нас рукоділля - в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі. Одному з видів українського народного мистецтва – вишивці присвячене наше свято. Щиро запрошуємо Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.
Пісня «Мамина сорочка»
Веселкою сплелися кольори
На вишиванці, наче доля.
На ній — тобою прожиті роки,
Усі достоту, з радощами й болем.
Усе на ній: вечірняя зоря,
І росами умите раннє сонце,
На ній і сльози, й посмішка твоя,
Хатинка рідна і твоє віконце.
Сорочку-вишиванку
До самого світанку
Вишивала дівчина в сиву давнину.
Схрещувались ниточки,
Розквітали квіточки:
Ружі та барвінок, вздовж по полотну.
Вишивала з піснею
Стало все барвистеє.
Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.
Вишивала ружу
Та вкладала душу,
Щоб на довгі роки вийшов оберіг.
Танок "Червона калина".
Гра «Подушка»
Барви кольорові:
Зелень – то діброви,
Молодість, надія, злагода і мир;
Жовтий – то колосся,
Й плодовита осінь,
І ласкаве сонце, що встає з-за гір.
Мальви усміхнулися
З рушничка мені,
В сонечко вдягнулися
Вже на полотні.
Квіточка до квіточки –
Сила вікова,
То і мама, й діточки,
То любов жива.
Танок «Вишеньки – черешеньки»
Гра «Виготови вишиванку»
Ведуча: Вишиванням споконвіку займалися жінки. Цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям. Майже кожна область, кожен регіон, часто і окремі села, від матері до дочки передавали свої узори. Тому за кольором , орнаментом вишивки завжди можна визначити місце її виготовлення. Здебільшого в Україні переважали вишивки червоними та чорними нитками. Вишиванням займалися кожну вільну хвилину, на вечорницях і вдосвітках, довгими осінньо-зимовими вечорами.
Вишила суничку нитка червоненька,
Вишила листочок нитка зелененька.
Вишила садочок, вишила долинку,
Вишила у небі хмарку і хмаринку.
Вишиванка — краля!
Пишна, загадкова.
Означає кожна
Ниточка в ній слово.
Перша вам розкаже
Про тепло долоні,
Що стелила рясно
Хрестики червоні.
Друга нитка — чорна
Жалібно озветься
Про дівочі сльози,
Материнське серце.
А зелена скаже
Про долю-стежину,
Що проклала мати
Голкою дитині.
Жовта проголосить
Про величність сонця,
Про життя багатство,
Про рясне колосся!
Голубий моточок
Стиха прошепоче
Про волошки в полі
Та кохані очі.
Не важливий колір —
А важливе слово.
Вишивай не хрестик,
Вишивай розмову.
Ведуча: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.
Нехай слова і пісні милозвучні
Для вас лунають знов і знов,
Хай будуть в серці нерозлучні
Добро, надія, віра і любов!
Хай вам сміється доля журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть,
Нехай червоні ягоди калини
На вишиванках осявають путь.
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне!